-
1 Мін Цзя
МІН ЦЗЯ (кит. - школа імен) - філософський напрям V - III ст. до н. е., одна з основних стародавньокит. філософських шкіл. Предмет вивчення - зв'язки "імен" (мін) з "реаліями" (ши), співвідношення між поняттями та речами. Представники М.ц. зажили слави вмінням сперечатися, майстерно використовуючи парадоксальні докази. М.ц. належить заслуга формування в кит. філософській думці елементів логіки (поряд з школою моїзму та Сюнь цзи). -
2 моїзм
МОЇЗМ (Мо Цзя) (Школа Мо) - напрям давньокит. філософії, засновником якого був легендарний давньокит. мислитель і політичний діяч Мо Ді (див. Мо-Цзи). Школа моїстів існувала в епоху Чжаньго (V - III ст. до н. е.). Найбільш продуктивні ідеї моїстів були органічно сприйняті і запозичені даосизмом та конфуціанством. З часів Мо Ді школа моїстів існувала у вигляді специфічної організації з жорсткою ієрархією, дисципліною та чітко визначеними політичними цілями. Член моїстської організації мав повністю коритися волі виборного "великого мужа" (цзюй-цзи) й вести аскетичний спосіб життя. Школа моїстів користувалася великою популярністю в тогочасному кит. суспільстві, що завдячувало основним принципам М., сформульованим іще Мо Ді. До них належали наступні принципи: всезагальної любові, всезагальної користі, уникання та заборони надмірностей і пишноти, піднесення кмітливих і мудрих, силового протистояння війнам. Як основу, уособлення, найзагальніший приклад та гарант своїх принципів моїсти розглядали Небо (Тянь). Серед людей таким прикладом був досконаломудрий Юй - міфічний прадавній правитель Китаю та засновник першої кит. династії Ся. На поч. III ст. до н. е. школа моїстів розкололася на дві (або три) гілки. Здобутки пізніх моїстів лежать здебільшого в сфері онтології та гносеології, що відрізняє їх від соціально-етичної спрямованості раннього М. Зокрема, до проблем, котрими опікувались пізні моїсти, відносяться проблеми: відповідності імені й речі, критерію істинності та можливостей людського пізнання загалом.О. Бойченко -
3 даосизм
ДАОСИЗМ (кит. - школа дао) - один з основних напрямів кит. філософії і традиційна релігія Китаю. В сучасній синології використовується традиційне для конфуціанства розрізнення філософського "дао цзя" та релігійного "дао цзяо" Д. В основі філософського вчення Д. лежить поняття "дао" як первісної, всеосяжної основи, субстанціального начала, загального закону спонтанного буття Всесвіту. "Дао" - єдине та нероздільне, однаково присутнє в усіх об'єктах (людях, речах) - як прекрасних, так і потворних. Для послідовників Д. "дао" - це безперервний потік метаморфоз-трансформацій; життя або смерть є лише одним з його фрагментів. З'єднання із цим потоком дарує мудрецю безсмертя. Необхідність дотримання природного закону "дао" виражена в концепції "недіяння" ("у вей") та "природності" ("цзи жань"), в основі якої лежить принцип заперечення штучного перетворення світу, яке призводить до порушень світової гармонії та, відповідно, виявляється в різних соціальних, економічних та політичних відхиленнях. Витоки Д. сягають давніх релігійних уявлень (магії, шаманства), філософське осмислення яких (серед. I тис. до н. е.) стало основою ідейної концепції цього напряму. Першозасновником Д. вважається міфічний імператор Хуан-ді. Оформлення ідей, які стали центральними для школи, приписується напівлегендарному мислителю Лао-цзи (VI - V ст. до н. е.), якого вважають автором трактату "Дао де-цзін" ("Канон "дао" та "де"). Його ідеї були розвинуті філософом Чжуан-цзи (твір "Чжуан-цзи", IV - III ст. до н. е.) і пізніше Ле-цзи (прибл. IV - III ст. до н. е.) та Хуайнань-цзи (Лю Ань, II ст. до н. е.). Д. справив значний вплив на різні галузі кит. культури (літературу, поезію, мистецтво); сприяв розвитку наукових знань (хімії, медицини). Вплинув на філософію Кореї, Японії.А. Усик
См. также в других словарях:
школа эклектиков — ЦЗА ЦЗЯ Школа эклектиков , синтезировавшая учения различных филос. направлений древнего Китая. Существовала в 6 3 вв. до н.э. В библиографич. разд. И вэнь чжи Хань шу Ц.ц. названа в числе девяти направлений древнекит. мысли. По определению Янь… … Китайская философия. Энциклопедический словарь.
школа союзов по вертикали и горизонтали — ЦЗУНХЭН ЦЗЯ Школа (союзов) по вертикали и горизонтали , школа продольно вертикальных и поперечно горизонтальных (лолитич. связей) , школа дипломатов . Филос. школа, в 5 3 вв. до н.э. объединявшая теоретиков и практиков дипломатии советников… … Китайская философия. Энциклопедический словарь.
школа инь ян — ИНЬЯН ЦЗЯ Школа, (исходящая из категорий) инь ян Одна из шести осн. филос. школ древнего Китая, по классификации Сыма Таня и Сыма Цяня ( Ши цзи , 2 в. до н.э.), специализировавшаяся в натурфилософско космологич. и оккультно нумерологич. (см. Сян… … Китайская философия. Энциклопедический словарь.
школа мо — школа моистов, моизм. Филос. направление и орг ция последователей Мо Ди (Мо цзы, 5 нач. 4 в. до н.э.). Существовала в эпоху Чжаньго ( Сражающихся царств , 5 3 вв. до н.э.), расцвет приходится на 4 в. до н.э. О популярности учения М.ц. свидетельс … Китайская философия. Энциклопедический словарь.
МИН ЦЗЯ — (кит., букв. школа имен, др. названия: номиналисты, софисты, диалектики/спорщики) кит. филос. школа 5 3 вв. до н.э., разрабатывавшая проблемы способов, форм, правил мышления. Главными представителями считаются Дэн Си (6 в. до н.э.), Гун сунь Лун… … Философская энциклопедия
МО ЦЗЯ — МО ЦЗЯ (школа Мо, школа моистов, моизм) философское направление и организация последователей МоДи, существовавшая в Китае в 5 3 вв. до н. э. (расцвет приходится на 4 в. до н. э.) Для борьбы за соблюдение чистоты “учения Мо” и распространение… … Философская энциклопедия
ЦЗУНХЭН ЦЗЯ — ЦЗУНХЭН ЦЗЯ (“школа союзов по вертикали и горизонтали”, “школа продольно вертикальных и поперечно горизонтальных политических связей”, “школа дипломатов”) название древнекитайской философской школы, объединявшей теоретиков и практиков… … Философская энциклопедия
БИН ЦЗЯ — БИН ЦЗЯ (школа военной философии) древнекитайская философская школа, выработавшая учение о военном искусстве как выражении общекосмических законов и одной из основ социальной регуляции. Бин цзя синтезировала идеи конфуцианства, легизма,… … Философская энциклопедия
ИНЬЯН ЦЗЯ — ИНЬЯН ЦЗЯ (школа, [исходящая из категорий] инь ян) одна из шести основных философских школ древнего Китая (по классификации Сыма Таня и Сыма Цяня), специализировавшаяся в натурфилософско космологической и оккультно нумерологической… … Философская энциклопедия
ЦЗА ЦЗЯ — (школа эклектиков) – древнекитайское философское течение 5–3 вв. до н.э., стремившееся к синтезу различных философских школ. В «И вэнь чжи» («Трактат о литературе и искусствах») – библиографическом разделе «Хань шу» («История династии Хань», 1… … Философская энциклопедия
БИН ЦЗЯ — Школа военной философии . БИН ЦЗЯ Древнекитайская философская школа, выработавшая учение о военном искусстве как одной из основ социальной регуляции и выражении общекосмических законов. Бин цзя синтезировала идеи конфуцианства, легизма, даосизма … Энциклопедия Кольера
